Довгострокові власники біткоїна відчувають гострий фінансовий стрес

Крах криптовалютної біржі FTX призвів до пришвидшення ведмежого тренду біткоїна, який спостерігається з червня 2022 року. Перша криптовалюта стикнулася з сильним тиском з боку продавців. На момент підготовки матеріалу тижневе зниження ціни становить 4, 8%, а капіталізація “цифрового золота” сягає ​​$310, 6 млрд.

Чому ходлери почали нервувати?

До падіння біржі Сема Бенкмана-Фріда довгострокові інвестори були значно впевненішими в своїх рішеннях, але зараз у них почався період гострого фінансового стресу. За даними Glassnode, рівень нереалізованого збитку становить -33%. Це можна порівняти з мінімумами попереднього ведмежого тренду 2018 року, коли максимальний рівень нереалізованих втрат від різниці курсів становив -36%. Останнього разу, коли ходлери перебували в такому становищі, ціна біткоїна досягнула точки розвороту. Це означає, що скоро BTC досягне дна. Але знаний критик криптовалют і прихильник золота Пітер Шифф вважає, що левова частка продажів іще попереду. Він  нагадав про свій прогноз, який дав у червні 2022 року. Тоді Шифф сказав, що необхідність продавати біткоїни зросте тоді, коли рецесія поглибиться і значна кількість ходлерів втратить роботу. В такому разі людям доведеться продавати криптовалюту, аби сплачувати рахунки.

Біткоїн-інвестори обирають самостійну опіку

Падіння FTX змусило інвесторів у “цифрове золото” вивести активи з бірж і вибрати самостійну опіку (розміщення монет на сторонніх гаманцях). Причому виведення BTC відбувалося з історичною швидкістю. За даними Glassnode, чисте зниження сукупного балансу біткоїнів на біржах впало на 172, 700 BTC за 30 днів. Це один із найбільших показників за всю історію, який можна зіставити лише з трьома періодами: квітень 2020 р., листопад 2020 р. і червень-липень 2022 р. У підсумку ринок опинився в цікавому становищі, коли BTC стали масово виводити з торгових майданчиків, а інші активи (наприклад, централізовані стейблкоїни) продовжували з’являтися на біржах. Цей сигнал дещо інтригує, оскільки його можна розглядати як конкретну ознаку впевненості в забезпечених активах і аргумент на користь розвитку тенденції до самозабезпечення.